налагоджувач

-а, ч.

У системах програмування – програма, що призначена для аналізу поведінки іншої програми.

••

Діало́говий нала́годжувач — налагоджувач, що дозволяє налагоджувати програми в діалоговому режимі.

Моделюва́льний нала́годжувач — програма, призначена для налагоджування програм якої-небудь ЕОМ з використанням її моделі.